24. —“ј–ќ—≤Ћ№—№ »… ’Ћќѕ„» 

” сел≥ —тарос≥лл¤ п≥д ЅахчисараЇм розкопано похованн¤ кроманьйонського хлопчика, ¤кий жив понад 40 тис¤ч рок≥в тому.

” середин≥ 1950-х рок≥в знах≥дка Ђстарос≥льського хлопчикаї стала сенсац≥Їю. Ќа той час ¤краз точилас¤ наукова дискус≥¤ щодо того, чи походить кроманьйонська людина, тобто Homo Sapiens, в≥д неандертальц≥в, чи ¤вл¤Ї собою незалежний вид. ѕерша точка зору тод≥ ще м≥цно трималас¤, але й другу п≥дтверджувало все б≥льше нов≥тн≥х досл≥джень ≥ в≥дкритт≥в 1. ќдним з таких в≥дкритт≥в дос≥ вважаЇтьс¤ дит¤чий к≥ст¤к, знайдений у —тарос≥лл≥ рос≥йським рад¤нським археологом ќлександром ‘ормозовим.

1952 року ‘ормозов почав досл≥джувати палеол≥тичну сто¤нку в —тарос≥лл≥ ≥ восени 1953 р. в≥дкрив там похованн¤ п≥вторар≥чного хлопчика. ÷ю знах≥дку досл≥дник датував мустьЇрською епохою палеол≥ту 2, визначивши њњ в≥к у 40Ц50 тис¤ч рок≥в [169]. —енсац≥¤ пол¤гала в тому, що хлопчик, ¤кому за старою теор≥Їю належало бути неандертальцем ≥ н≥ким ≥ншим, вигл¤дав викапаним кроманьйонцем! ѕро це св≥дчили особливост≥ будови черепа та решток к≥ст¤ка. ќбережн≥ вчен≥ вир≥шили вважати його перех≥дною ланкою, тобто визначили ¤к кроманьйонц¤ з де¤кими неандертальськими рисами. јле у будь-¤кому раз≥ в≥дкритт¤ ‘ормозова говорило на користь б≥льшоњ давност≥ Homo Sapiens ≥ на той час стало важливим аргументом у св≥тов≥й науков≥й дискус≥њ.

ƒехто з колег ‘ормозова одразу почав висловлювати сумн≥ви: висновки молодого вченого видавалис¤ надто посп≥шними, а п≥дготовка матер≥ал≥в не дуже ретельною. ѕроте жодних насл≥дк≥в ц≥ розмови не мали, ≥ Ђстарос≥льський хлопчикї безперешкодно ув≥йшов до рад¤нського наукового надбанн¤. Ѕезумовно, цьому спри¤ло те, що знах≥дка ‘ормозова ви¤вилас¤ найдавн≥шим кроманьйонським похованн¤м на терен≥ —–—–. ” ц≥й ¤кост≥ вона й ув≥йшла до ус≥х дов≥дник≥в, енциклопед≥й, п≥дручник≥в та пут≥вник≥в. «а черепом в≥домий антрополог ћихайло √ерас≥мов в≥дтворив обличч¤ дитини, ≥ цей портрет став одн≥Їю з найв≥дом≥ших його праць пор¤д з портретами ярослава ћудрого та ≤вана √розного.

ѕерев≥рити результати ‘ормозова вдалос¤ лише за сорок рок≥в потому, вже за час≥в незалежноњ ”крањни. ¬продовж 1993Ц95 рр. у —тарос≥лл≥ Ц тепер не сел≥, а околиц≥ Ѕахчисара¤, Ц украњнсько-американська експедиц≥¤ провела нов≥ розкопки, ¤к≥ ви¤вилис¤ не менш сенсац≥йними [4]. ѕоруч з похованн¤м Ђстарос≥льського хлопчикаї було ви¤влено ще дв≥ могили Ц в одн≥й також знайшли рештки дитини, а в ≥нш≥й Ц ц≥лий ж≥ночий к≥ст¤к. ќбидва к≥ст¤ки лежали точн≥с≥нько так, ¤к ≥ хлопчик Ц на спин≥, головою на зах≥д ≥ трохи розгорнут≥ праворуч, так, щоб при похованн≥ њхн≥ обличч¤ були звернен≥ на п≥вдень (фото 1). ўе дв≥йко кроманьйонц≥в? ” тому-то й справа, що н≥: за вс≥ма ознаками обидва похованн¤ були зд≥йснен≥ за мусульманським обр¤дом (обличч¤м у б≥к ћекки) ≥ незаперечно датувалис¤ к≥нцем XVIII стол≥тт¤! «розум≥ло, що й ц≥лком ≥дентичне похованн¤ Ђстарос≥льського хлопчикаї в≥дтепер не можна вважати памТ¤ткою камТ¤ного в≥ку Ц адже вкрай важко пов≥рити, що кроманьйонц≥ випадково поклали свого неб≥жчика у таку саму позу.

ўоб в≥дкинути ус≥ сумн≥ви, досл≥дники ретельно проанал≥зували результати попередн≥х розкопок, опубл≥кован≥ наприк≥нц≥ 1950-х рок≥в, ≥ довели, що з тих результат≥в не можна було зробити жодного незаперечного висновку щодо давност≥ похованн¤ хлопчика. ¬≥дтак воно найшвидше Ї мусульманським, частиною кладовища, при влаштуванн≥ ¤кого був порушений археолог≥чний шар палеол≥тичноњ сто¤нки.

«в≥сно, в≥дкривач хлопчика Ц вельми поважаний у –ос≥њ вчений та попул¤ризатор науки Ц заперечив результати нових розкопок, та й упор¤дники дов≥дкових видань не посп≥шають вводити до них нову ≥нформац≥ю. ћ≥ф розв≥нчано, але повного визнанн¤ цього факту доведетьс¤ чекати ще багато рок≥в...

1 ” наш час цю дискус≥ю давно завершено. Ќеспростовно доведено, що кроманьонц≥ були не наступниками, а сучасниками неандертальц≥в; останн≥ ж ¤вл¤ли собою тупикову г≥лку у розвитку людства.

2 ѕалеол≥т, або давн≥й камТ¤ний в≥к Ц археолог≥чний пер≥од, що зак≥нчивс¤ приблизно 10 тис¤ч рок≥в тому. ћустьЇрська епоха (названа за печерою Ће-ћустьЇ на п≥вденному заход≥ ‘ранц≥њ) почалас¤ 100Ц80 тис¤ч рок≥в тому, а завершенн¤ њњ в≥днос¤ть до 33 тис¤чол≥тт¤ до н.е.

ѕовну друковану верс≥ю книги можна замовити тут.