9. ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ

Михайло Грушевський був першим президентом України.

Заслуги Михайла Грушевського перед Україною неосяжні і незаперечні, але ані президентом України, ані президентом УНР він ніколи не був. Цей хибний стереотип вже неодноразово спростовували, в тому числі і в популярній літературі. Зокрема, історію його виникнення докладно досліджено у [167] – виявляється, вперше президентом української держави Грушевського бездоказово оголосив Дмитро Дорошенко у своїй «Історії України», виданій 1930 року в еміграції. Дорошенко стверджував, що 29 квітня 1918 року, в останній день функціонування Центральної Ради, було прийнято Конституцію, а Грушевського обрано президентом УНР. Ця думка прийшлася до вподоби українській діаспорі, а під її впливом у перші роки незалежності поширилася і в Україні, вже в якості незаперечного факту.

Михайло Сергійович дійсно залюбки називав себе президентом, але ніколи – президентом України чи УНР. На його візитних картках стояло «Президент парламенту України» (французькою мовою), а після відходу від політичної діяльності він часто підписувався «бувший президент Української Центральної Ради» [115]. «Президентом Ради» називали Грушевського і газети 1917–18 рр. (так само, як західні ЗМІ зрідка називали «президентом» голову Президії Верховної Ради СРСР Миколу Подгорного). В той же час у протоколах засідань УЦР фігурує лише офіційне «голова Центральної Ради», та й будь-які документи за президентським» підписом Грушевського невідомі.

Якщо підходити до цього питання у науковий спосіб, слід зазначити, що дивно було б обирати президента одночасно з прийняттям Конституції, яка президентської посади не передбачала. Очевидно, таке обрання не мало б юридичної сили. Крім того, протокольний запис про обрання Грушевського президентом досі не опублікований, і найвірогідніше, що його не існує. Принаймні, його нема у академічній збірці документів Центральної Ради ([165], c. 330 – 335). І хоча за деякими спогадами, протокол таки вівся і просто не був закінчений, але і в цьому разі усі рішення, які не потрапили до тексту, не можуть вважатися легітимними.

Отже, маємо усі підстави вважати президентство Грушевського міфом. І навіть якщо буде доведено (а раптом вирине протокол!), що його обрання справді відбулося, воно все одно залишиться неконституційним і таким, що не мало жодних практичних наслідків – адже усього за кілька годин після останнього засідання УНР влада перейшла до Гетьманату Павла Скоропадського.

Повну друковану версію книги можна замовити тут.

 

Используются технологии uCoz