48. ќѕ≈–ј÷≤я "‘–≈Ќ“≤ ".

Ќаск≥льки т≥сно взаЇмод≥¤ли в≥йська —–—– ≥ —Ўј у ƒруг≥й св≥тов≥й в≥йн≥? «давалос¤ б, запитанн¤ риторичне: кожен знаЇ, що американц≥ допомагали –ад¤нському —оюзу масовими поставками стратег≥чн≥х вантаж≥в, продовольства та зброњ, а от воювали союзники окремо, кожен сам по соб≥, поки не зустр≥лис¤ на ≈льб≥. ”згоджене плануванн¤ ≥ веденн¤ бойових д≥й не в≥дпов≥дало ≥нтересам жодноњ з≥ стор≥н, оск≥льки товариш≥ по антиг≥тлер≥вськ≥й коал≥ц≥њ все одно лишалис¤ потенц≥йними ворогами ≥ не збиралис¤ полегшувати один одному доступ до секретних даних. «окрема, будь-¤ка присутн≥сть американських в≥йськових на територ≥њ —–—– вважалас¤ апр≥ор≥ неможливою, ≥ нав≥ть л≥таки, отриман≥ за програмою Ђленд-л≥зуї, комплектувалис¤ на кордон≥ рад¤нськими ек≥пажами.

“им сенсац≥йн≥ше вигл¤даЇ ≥нформац≥¤, ¤ку почали публ≥чно висв≥тлювати лише з початком перебудови: ви¤вл¤Їтьс¤, у 1944 роц≥ пов≥тр¤н≥ сили —Ўј та —–—– сп≥льно спланували та провели низку бойових операц≥й, в ход≥ ¤ких на рад¤нськ≥й територ≥њ (у ѕолтав≥, ћиргород≥ та ѕир¤тин≥) базувалас¤ понад тис¤ча американських л≥так≥в Ц ≥ не Ђленд-л≥з≥вськихї, а д≥ючих, з американськими ек≥пажами та обслугою загальною к≥льк≥стю близько 9000 чолов≥к. ћабуть, саме через неймов≥рн≥сть под≥бноњ ситуац≥њ операц≥ю назвали Ђ‘рент≥кї, що означаЇ англ≥йською Ђбожев≥льний, шаленийї.

ѕро операц≥ю Ђ‘рент≥кї вже вийшло к≥лька докладних праць (зокрема, [94], [56]), тож тут наведемо лише короткий зв≥т про нењ. јмериканська ав≥ац≥¤ у ™вроп≥ не мала змоги бомбардувати де¤к≥ ворож≥ обТЇкти, бо вони розташовувались занадто далеко за л≥н≥Їю фронту, ≥ л≥такам не вистачало пального туди й назад. “ому й виникла ≥де¤ човникових рейд≥в, п≥д час ¤ких л≥таки, що п≥дн≥малис¤ з британських та ≥тал≥йських аеродром≥в, скинувши бомби над територ≥Їю супротивника, лет≥ли б дал≥ на сх≥д ≥ приземл¤лис¤ вже на теренах —–—–. ≤де¤ була на диво швидко погоджена, ≥ навесн≥ 1944 р. п≥д ѕолтавою зТ¤вилас¤ 169-та ав≥абаза особливого призначенн¤, спец≥ально обладнана дл¤ прийому Ђл≥таючих фортецьї Ц американських бомбардувальник≥в Ѕ-17.

ѕерший рейд в≥дбувс¤ 2 червн¤ 1944 р. ≥ пройшов надзвичайно вдало: армада з≥ 130 бомбардувальник≥в ≥ 65 винищувач≥в розгромила зал≥зничий вузол ƒебрецен в ”горщин≥ ≥ безперешкодно д≥сталас¤ до полтавськоњ бази. «в≥дти вони зд≥йснили нал≥т на румунський порт √алац, а 11 червн¤ повернулис¤ на зах≥дн≥ м≥сц¤ дислокуванн¤, розбомбивши по дороз≥ н≥мецький аеродром у ‘окшанах (–умун≥¤). Ќаступний Ђ‘рент≥кї, 21 червн¤, вже не був таким тр≥умфальним. ’оча завданн¤ Ц знищенн¤ х≥м≥чного заводу п≥д Ѕерл≥ном Ц було виконане, ворожа розв≥дка встановила розташуванн¤ аеродром≥в, ≥ н≥мц≥ в свою чергу завдали по ним пов≥тр¤ного удару, знищивши та пошкодивши близько 100 американських ≥ рад¤нських л≥так≥в. 44 розбитих ≥ 25 виведених з ладу Ђл≥таючих фортецьї стали найб≥льшою наземною катастрофою американських ¬ѕ— за всю њхню ≥стор≥ю.

Ќезважаючи на це, рейди продовжувалис¤. Ђ‘рент≥к-3ї (22 липн¤) ≥ Ђ‘рент≥к-4ї (31 липн¤) зд≥йснювалис¤ силами самих лище винищувач≥в, ¤к≥ атакували н≥мецьк≥ аеродроми, знищивши понад 100 л≥так≥в. ” Ђ‘рент≥ку-5ї (6-8 серпн¤) знов брали участь Ѕ-17, ≥ знов усп≥шно, спаливши ав≥ац≥йний та нафтопереробний заводи у ѕольщ≥, проте подальше проведенн¤ рейд≥в американське командуванн¤ визнало економ≥чно невиг≥дним. ¬т≥м, у рамках Ђ‘рент≥куї в≥дбулос¤ ще два човникових перельоти (11 та 18 вересн¤), п≥д час ¤ких американц≥ скидали вантаж≥ дл¤ ¬аршавського повстанн¤. Ќезабаром майже вс≥ американськ≥ в≥йськов≥ залишили ѕолтаву, але аеродроми продовжували використовувати до к≥нц¤ в≥йни.

«агальн≥ п≥дсумки операц≥њ Ђ‘рент≥кї Ц 2207 бойових вилет≥в, 1995 тон скинутих бомб, 18 виведених з ладу стратег≥чних обТЇкт≥в та к≥лькасот знищених одиниць техн≥ки Ц вважаютьс¤ усп≥шними дл¤ союзник≥в. ѕроте суттЇвого, а тим б≥льше вир≥шального впливу на х≥д в≥йни (¤к вже починають де-не-де розпов≥дати некритично налаштован≥ журнал≥сти) вона не справила.

ѕовну друковану верс≥ю книги можна замовити тут.