40. ПЕРША ЄВРОПЕЙСЬКА ЕОМ.

Першу в Європі ЕОМ було створено в Києві.

По суті це майже правда, а міфом її зробили, вочевидь, недбалі журналісти, оскільки самі науковці-кібернетики – люди, які понад усе цінують точність, – одностайно стверджують: в Києві було створено першу ЕОМ у континентальній Європі. Мала електронна лічильна машина (російська абревіатура «МЭСМ»), зібрана в Інституті електротехніки УАН, почала експлуатуватися наприкінці 1951 року, а у Великій Британії на той час вже діяв комп’ютер ЕДСАК, побудований у 1949 році Морисом Уїлксом.

Втім, це аж ніяк не зменшує заслуги київських інженерів, які у дуже складних післявоєнних умовах за півтора роки збудували діючу модель ЕОМ, а ще за півроку, збільшивши потужність, обсяг операцій та об’єм пам’яті, переобладнали її на справжню лічильну машину, яка стала до ладу 25 грудня 1951 року [37]. До речі, київська ЕОМ була потужніша за британську 1, а головне, на відміну від ЕДСАК, одразу почала виконувати практичні розрахунки у галузі електроенергетики, працюючи на економіку держави.

І ще одна легенда про «МЭСМ». Інколи створення цього першого радянського комп’ютера помилково пов’язують з іменем академіка Віктора Глушкова. Звісно, В.М. Глушков причетний до більшості досягнень радянської кібернетики, але до Києва він приїхав лише 1956 року. Натомість чільну роль у створенні київської машини відіграв інший академік – Сергій Олексійович Лебедєв [97].

1 Параметри тогочасних ЕОМ зараз викликають лише посмішку. Зокрема, швидкодія «МЭСМ» сягала 50 операцій на секунду за частоти процесора 5 кГц, що у мільярди і мільйони разів менше за відповідні показники комп’ютерів XXI ст. При цьому займала вона близько 60 кв. м і потребувала 25 кВт електроенергії. Втім, «МЭСМ» слугувала лише випробувальним майданчиком для більш досконалої «БЭСМ», швидкодія якої (8000 операцій на секунду) вже вийшла на рівень кращих американських зразків того часу.

Повну друковану версію книги можна замовити тут.